Угоди про повернення державних коштів в кінці бюджетного періоду є фіктивними.

10 жовтня 2018 року Верховний Суд залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій у досить цікавій справі.
Вказана справа може стати у нагоді тим хто постійно працює з публічними закупівлями та має проблеми із виконанням підрядних договорів, які виконуються не у тому році, в якому відбувалося фінансування.
У 2016 році з Державного бюджету було виділено кошти на проведення будівельних робіт. У ході проведення публічних закупівель переможцем стало підприємство, яке запропонувало найнижчу вартість (31 млн. грн.).
До закінчення 2016 року підряднику не вдалося виконати всі роботи, тому постало питання повернення 4 мільйонів до бюджету.
Повернення цих коштів оформлено додатковою угодою № 1 про зменшення ціну основного договору на 4 мільйони, яку подано до органів казначейства.
Але, враховуючи об’єктивну необхідність у закінченні ремонтних робіт сторони того ж дня уклали додаткову угоду № 2, в якій повернули тендерну ціну.
Протягом 2017-2018 років на виконання умов додаткової угоди № 2 підрядник виконав роботи, а замовник підписав акти виконаних робіт, але кошти не були оплачені за відсутністю фінансування.
Підрядник звернувся до суду з позовом про стягнення коштів за виконані роботи. Прокурор вступив у справу та заперечував щодо задоволення позову, мотивуючи свою позицію тим, що додаткова угода № 2 є нікчемною, оскільки нею збільшено ціну договору закупівлі (на 4 млн.) що суперечить ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі».
У зв’язку із чим підрядник звернувся до суду з другим позовом про визнання додаткової угоди № 1 недійсною (через фіктивність) мотивуючи свої вимоги тим, що сторони не вчиняли дій спрямованих на виконання додаткової угоди № 1. Більш того, всі дії були спрямовані на виконання додаткової угоди № 2.
Прокурор, який вступив і в дану справу заперечував щодо позову, мотивуючи свою позицію тим, що додаткова угода      №1 спричинила наслідки (повернення бюджетних коштів) та відповідає бюджетному законодавству.
Господарський суд Черкаської області 13.04.2018 задовольнив позовні вимоги. Визнав додаткову угоду № 1 – фіктивною, повністю підтримуючи твердження позивача.
Прокурором вказане рішення оскаржувалося в апеляційному та касаційному порядку, але безрезультатно.
Верховний суду у складі Касаційного господарського суду 10 жовтня 2018 року відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора до того ж додав, що прокурор належним чином не обґрунтував підстав для представництва інтересів держави.
З судовим рішення можете ознайомитися за посиланням.

Адвокат Король Олег

Читайте також:  Що повинно бути у борговій розписці?